Існує велика кількість захворювань зубощелепної системи. Визначити їх відразу, побачити всі зміни, що відбуваються, не завжди можливо. У той же час патологічні зміни, що відбуваються у жувальних м'язах, суглобах і навіть у мозку, можуть призвести до серйозних захворювань, таких як артрит, артроз, міалгія та мігрень. Визначити причину недуги можна, моделюючи рух щелепи пацієнта на спеціальних пристосуваннях.
При поводженні пацієнта з проблемами прикусу, щелепних суглобів та м'язів, відсутністю зубів, необхідно відразу після досліджень провести функціональну діагностику. Ніякі операції, зміни прикусу чи протезування не слід здійснювати доти, доки не проведено функціональний аналіз, який допоможе лікареві оцінити та зіставити результати всіх досліджень, намітити правильний шлях лікування.
Клінічні, лабораторні, рентгенологічні та графічні методи повинні закінчуватися функціональним аналізом щелепно-лицьової системи, тому що тільки тоді можна з'ясувати всі нюанси та особливості кожного конкретного випадку, зрозуміти, яка роль прикусу в порушеннях, пов'язаних із роботою жувальних м'язів та суглобів. Аналіз дозволяє передбачити, як ці особливості можуть позначитися на ортодонтичному лікуванні та протезуванні, а також намітити заходи, необхідні для усунення даних проблем, покращення жувальної функції. Важливим є функціональний аналіз і при виборі конструкції протезу, і при вирішенні питання про імплантацію перед різними оперативними втручаннями.
Щоб лікування було успішним, насамперед необхідно встановити точний діагноз. В основі діагностики лежать найрізноманітніші дослідження. Але завершальним етапом є функціональний аналіз. У стоматології це функціональний аналіз зубощелепно-лицьової системи.